Психогігієна – це система наукових знань і практичних заходів, спрямованих на збереження і зміцнення психічного здоров’я населення, зокрема в результаті впливу на нього різноманітних факторів навколишнього середовища.

Психогігієна тісно пов’язана з психологією здоров’я. Як відомо, хворобу легше попередити, ніж лікувати. Але профілактичні рекомендації без урахування психологічних аспектів, як правило, не будуть достатньо ефективними, вони повинні поєднуватися.

Останнім часом, умови, в яких протікає життєдіяльність сучасної людини, нерідко аргументовано вважають кризовими, що пов’язано с багатьма факторами та загрозами, в тому числі політичними, соціально-економічними, інформаційними, екологічними, природними.

Сьогодні світова спільнота несподівано зіткнулася з CORONA-кризою, що викликана швидким поширенням небезпечної інфекції нового типу. Більшість психотерапевтичних сесій в усіх країнах нині починається з розмови про коронавірус (COVID-19), перед яким всі люди певною мірою відчувають своє безсилля.

Криза (від грецької kreses – рішення, поворотний пункт, вихід) в психології визначається не виключно як важкий стан, зумовлений будь-якою причиною, але й як різка зміна статусів персонального життя.

У сучасній психології накопичений колосальний досвід вивчення поведінки людей в кризових ситуаціях. Численні дослідження свідчать, що криза дає можливості не просто адаптуватися та прожити її, але й зрости та перейти на якісно інший рівень розвитку.

То чи можливо в наявних умовах зберегти психологічне здоров’я та не піддаватися загальній паніці, яка тільки погіршить стресовий стан?

Паніка – напад некотрольованої тривоги та страху, який супроводжується відчуттям безсилля і неможливості вплинути на те, що відбувається.

Першочерговим завданням до зміцнення власного психологічного імунітету є зміна фокуса уваги з позиції жертви (обставин) на усвідомлення власного внеску в те, що відбувається в житті, прийняття відповідальності та набуття нових навичок і способів поведінки.

Жертва – це особа, яка суб’єктивно відчуває себе «заручником» різного роду ситуацій, в яких вона знаходиться. Жертва відчуває свою залежність від зовнішніх сил, які сильніші і могутніші, ніж вона. Нібито, все, що відбувається в житті цієї людини, з нею і від неї абсолютно не залежить.

Людина здатна звільнитися від почуття безпорадності, несправедливості та безвиході, коли в неї з’являється  відчуття контролю над подіями, що відбуваються в житті, своїм станом і можливістю діяти не зі страху, а усвідомлено.

Дотримання простих та ефективних порад допоможе мислити раціонально та критично і не долучитися до поширення «епідемії страху». Часом самі поради здатні викликати реакцію супротиву, оскільки виконання їх пов’язане зі зміною власних звичок та стилю життя. Отже ключовим у цій стратегії є НАМАГАТИСЯ. Намагатися – це означає вже діяти, тобто відчувати себе свідомим учасником подій та почуватися більш впевнено.

• раціоналізуйте страхи

Страх – це емоція, яку можливо і потрібно контролювати. Наприклад, багатьом досить наштовхнутися на відеоролик або страшне повідомлення в соцмережах, щоб проектувати самі негативні сценарії на себе, тим самим посилюючи тривогу. До того ж паніка позбавляє людину можливості діяти спокійно і розумно. Щоб не піддавати себе зайвому стресу, важливо проаналізувати причини страху і зрозуміти, чи є у нього раціональна основа.

• концентруйтеся на теперішьому

Хвилювання та тривожність – це проекція себе в майбутньому. Якщо є реальні причини, які загрожують здоров’ю, власному або близьких, подумайте, як можна мінімізувати або усунути їх. Але якщо цей страх викликаний просто слідкуванням за новинами, спробуйте відпустити його і зосередитися на тому, що дійсно відбувається тут і зараз.

• працюйте з почуттями – не накопичуйте напругу

Щоб не піддаватися паніці, важливо боротися з наростаючою тривогою і занепокоєнням. В іншому випадку, є ризик підірвати не тільки психічне здоров’я, а й імунітет. Якщо відчуваєте необхідність поділитися переживаннями, говоріть з рідними та близькими про свої почуття, але так само з повагою ставтеся до їх почуттів. Відчувати страх і тривогу не соромно. Більш того, хвилюватися про здоров’я і життя, власне і рідних – природно. Розмова з близькими або фахівцем допоможе заспокоїтися і подивитися на ситуацію під іншим кутом.Щоб відволіктися від негативних думок, подумайте про що-небудь стороннє.

• частіше відволікайтеся від гаджетів – перемикайте діяльність

Замість надмірного слідкування за новинами, перейдіть на виконання монотонних домашніх справ, як тільки почали відчувати, що страх і паніка наростають. Звичайні побутові справи, наприклад прибирання, приготування їжі дають певний релакс і можливість відволіктися від факторів стресу. Краще витратьте час, який проводите в інтернеті, на спілкування з рідними, хобі, читання. Це допоможе вашій психіці відпочити і дозволить більш спокійно і раціонально обробляти інформацію.

• використовуйте лише надійні та перевірені джерела інформації

Бажаєте дізнатися останні новини – зверніться до повірених офіційних ресурсів, перш за все МОЗ України. Так само, на сайті ВООЗ нещодавно з’явився спеціальниий розділ з розбором міфів, де зібрані останні дані про COVID-19. Так організація бореться з численними фейками та дезінформаторами.

• використовуйте досвід та найкращі практики організацій охорони здоров’я

Дотримуйтесь правил гігієни (без фанатизму), які викладені в надійних джерелах інформації: рекомендації МОЗ, Центрів з контролю і профілактики захворювань в США (Сenters for disease control and prevention, CDC), тощо. Діліться достовірною інформацією.

У розпал стресового періоду дуже ефективні звичайні способи турботи про себе:

• виконуйте рутинні справи;
• спілкуйтеся з сім’єю і друзями;
• добре харчуйтеся і залишайтеся активними;
• повноцінно відпочивайте;
• займайтеся справами, які приносять вам задоволення;
• використовуйте заспокійливі практики (медитації, аутренінг тощо).

Досить складно зберігати спокій в умовах всебічного тиску на психіку людини, проте навіть зміна кута погляду на проблему з урахуванням перелічених рекомендацій може стати кроком до зміцнення емоційного здоров’я.