Зима – дуже підступний час року. До найбільш розповсюджених і важких випадків  по своїх наслідках відносяться відмороження. Основною причиною ушкодження тканин є стійкі зміни в кровоносних судинах, викликані їх тривалим спазмом, що являє собою захисну реакцію організму на переохолодження. Відмороження може відбутися не тільки в морозну погоду, але і при температурі, близької до нульової. Для цього досить збігу таких факторів, як вологе повітря, низька температура і холодний вітер. відмороженню сприяють носіння тісного взуття що затрудняє кровообіг одягу, взуття і рукавичок, а також ослаблення організму в результаті хвороби, крововтрати, стан сп’яніння.
При тривалому перебуванні людей (особливо незагартованих і чуттєвих до холоду) у таких умовах механізми природної саморегуляції організму утрачають свою здатність підтримувати нормальну температуру периферичних ділянок тіла. У них поступово сповільнюється, а потім припиняється кровообіг. Настає момент, коли організм уже не може протистояти впливу холоду і в тканинах відбуваються глибокі зміни, що ведуть до загибелі (омертвінню) кліток. Ознакою небезпеки стану здоров’я
Відмороженню найчастіше піддаються пальці рук і ніг, вуха, ніс і щоки. По характері поразки розрізняють 4 ступеня відмороження. Перша, найбільш легка, характеризується тим, що після зігрівання на ураженій ділянці розвивається набряк, шкіра стає синюшною. При другий, більш тяжкого ступеня відмороження, на шкірі з’являються міхури, наповнені прозорою рідиною. Третій ступінь – важка: міхури, що утворилися на шкірі, містять кров’янисту рідину, а через кілька діб на уражених місцях виникає некроз (омертвіння). При четвертої, украй важкого ступеня уражається не тільки шкіра, але промерзають і м’які тканини і навіть кістки.

ОЖЕЛЕДИЦЯ.

       Ожеледиця утворюється у вигляді склоподібного льоду або інею, якщо температура землі, дорожнього покриття, елементів дорожніх споруд, окремих предметів нижча, ніж -3°C, а температура повітря різко збільщується з переходом від плюс 3 до мінус 5°C за умов підвищеної (більше90%) відносної вологості повітря (туман, мряка) або слабких дощових опадів. Ожеледиця з’являється першочергово, як правило, на ділянках (мостах, покритті ділянок доріг та вулиць, що проходять поблизу рік, каналів, боліт, озер та інших водойм).

Правила перед виходом з будинку.

Змайструйте на підошви та каблуки вашого взуття «льодоступи»:

• прикріпіть на каблук перед виходом шматок поролону (за розмірами каблука) або лейкопластиру;

• наклейте лейкопластир чи ізоляційну стрічку на суху підошву і каблук (хрест-навхрест або східцем) і перед виходом натріть піском (на один — два дні вистачає);

• натріть наждаковим папером підошву перед виходом, а краще прикріпіть його на підошву (але від води піщини наждакового паперу рано або пізно обсипаються);

• намажте на підошву клей типу «Момент» та поставте взуття на пісок, після цього сміливо виходьте на вулицю.

Пам’ятайте, що кращими для льоду є підошви з мікропористої чи іншої м’якої основи та без великих каблуків.

Не виходьте без потреби на вулицю, якщо ви слабкі та неспритні. Зачекайте поки не приберуть сніг і не розкидають пісок на обмерзлий тротуар.

ЯК МОЖНА ЗМЕНШИТИ РИЗИК ТРАВМ У ОЖЕЛЕДИЦЮ

• Будьте напоготові про всяк випадок під час ходьби в такі дні — впасти.

• Ходіть не поспішаючи, ноги злегка розслабте в колінах, а ступайте на всю підошву. Руки повинні бути не зайняті торбами. Пам’ятайте, що поспіх збільшує небезпеку слизоти, тому виходьте із будинку не поспішаючи.

• При порушенні рівноваги — швидко присядьте, це найбільш реальний шанс утриматися на ногах.

• Падайте в ожеледицю з мінімальним збитком для свого здоров’я. Відразу присядьте, щоб знизити висоту. У момент падіння стисніться, напружте м’язи, а доторкнувшись до землі, обов’язково перекотіться — удар, спрямований на вас, розтягнеться і витратить свою силу при обертанні.

• Не тримайте руки в кишенях — це збільшує можливість не тільки падіння, але і більш важких травм, особливо переломів.

• Обходьте металеві кришки люків. Як правило, вони покриті льодом. Крім того, вони можуть бути погано закріплені і перевертатися, що додає травмувань.

• Не прогулюйтеся з самого краю проїжджої частини дороги. Це небезпечно завжди, а на слизьких дорогах особливо. Можна впасти та вилетіти на дорогу, а автомобіль може виїхати на тротуар.

• Не перебігайте проїжджу частину дороги під час снігопаду та у ожеледицю. Пам’ятайте, що у ожеледицю значно збільшується гальмовий шлях машини і падіння перед автомобілем, що рухається, приводить як мінімум до каліцтв, а можливо і до загибелі.

• Небезпечні прогулянки в ожеледицю в нетверезому стані. У стані сп’яніння травми частіше всього важкі, всупереч переконанню, що п’яний падає завжди вдало. У стані сп’яніння люди не так чутливі до болю і при наявності травми своєчасно не звертаються до лікаря, що завдає згодом додаткові проблеми та неприємності.

• Якщо ви впали і через деякий час відчули біль в голові, нудоту, біль в суглобах, утворилися пухлини — терміново зверніться до лікаря в травмпункт, інакше можуть виникнути ускладнення з поганими наслідками.

• Тримайтеся подалі від будинків — ближче до середини тротуару. Взимку, особливо в містах, дуже велику небезпеку являють собою бурульки. Найбільшу небезпеку бурульки становлять у період танення льоду та снігу.

ПЕРЕОХОЛОДЖЕННЯ

Переохолодження організму – це небезпечно!

На вулиці похолодало, синоптики вже обіцяють сніг, і знову перед нами стала проблема переохолоджень. Переохолодження викликається довгочасним впливом низьких температур, коли організм вже не в змозі виконувати функцію терморегуляції.
Переохолодження – досить велика небезпека, симптомами якої є сильне тремтіння, слабкість, сонливість, нечітка свідомість. Простуда говорить про бажання організму прикоротити обмін речовин та вироблення тепла, а більш енергійна робота нирок попереджує про необхідність сховатися від непогоди, розвести багаття та випити гарячого чаю. Якщо ви відчуваєте, що починаєте замерзати, необхідно зробити інтенсивні фізичні вправи: розмахування руками та ногами тощо. При першій можливості необхідно просушити одяг, шкарпетки. В мокрому одязі тіло втрачає тепло набагато швидше, ніж у сухому.

До осіб, схильних до переохолодження, належать:

— особи, які багато часу перебували на холоді;
— люди похилого віку;
— маленькі діти;
— особи, що мають проблеми зі здоров’ям;
— особи із захворюванням серця, які викликають порушення кровообігу.
Попередження переохолодження організму:
Щоб уникнути переохолодження: закривайте ділянки тіла, найбільш схильні до відмороження – пальці рук, вуха і ніс; вживайте більше теплої рідини, що сприяє кращій терморегуляції організму; якщо немає гарячої, пийте побільше простої води; уникайте вживання напоїв, які містять алкоголь і кофеїн; при появі простуди негайно шукайте затишне місце, де можна зігрітися; якщо одяг промок на холоді, швидше переодягніться в сухий.
Перша медична допомога при переохолодженні:
Легка ступінь переохолодження (озноб, м’язове тремтіння, загальна слабкість, трудність пересування, блідість шкіри):
— одягніть тепло постраждалого, напоїть гарячим чаєм або кавою;
— заставте виконувати інтенсивні фізичні вправи.
Середній ступінь переохолодження (синюшність губ і шкіри, ослаблене дихання, пульс стає рідшим, з’являється сонливість, втрачається спроможність до самостійного пересування):
— розітріть постраждалого вовняною тканиною, зігрійте під теплим душем (якщо його поміщаєте у ванну, то температуру води підвищуйте поступово від 30 — 35 оС до 40-42°С); зробіть масаж усього тіла; тепло одягніть постраждалого та укладіть в ліжко, зігрійте грілками (зігрівання повинно бути поступовим, щоб не було різкого перепаду температури);

Важка ступінь переохолодження (з’являється втрата свідомості, життєві функції поступово знижуються):
— негайно викличте лікаря;
— виконайте всі заходи першої допомоги, як і при середній ступені переохолодження.

ПРАВИЛА БЕЗПЕКИ ВЗИМКУ

• Узимку треба йти, не поспішаючи, аби не впасти і не травмуватися.
• Якщо травму одержав товариш, ніколи не тікай з місця пригоди, а постарайся допомогти йому, поклич дорослих.
• Не перегрівайся і не переохолоджуйся, не їж снігу та криги, бо це шкідливо для здоров’я.
• Не торкайся язиком та мокрими руками до металу — отримаєш опік.
• Не катайся на санчатах та лижах поблизу автомагістралей, трамвайних та залізничних колій — транспорт може травмувати тебе.
• Під час зимової негоди не вирушай наодинці в далеку подорож — заблукаєш.
• На лід річок та озер ступай обережно, на ковзанах катайся тільки тоді, коли переконаєшся, що товщина льоду дозволяє це робити.

Поради

• Перший крижаний покрив на водоймах не можна використовувати для ігор та розваг. Молода крига на початку свого утворення не міцна, тонка і ваги людини не витримує.
• Дочекайся, доки на річці стане міцний лід, а тоді вже розважайся.
Який він, міцний та неміцний лід?
Якщо товщина льоду 12 см, він прозорий, з синюватим чи зеленуватим відтінком, лід вважається міцним. Сміливо ставай на нього!
Якщо при відлизі лід вкривається водою, замітається снігом, а потім замерзає, стає білим чи жовтуватим, він не міцний. Ходити, ковзатись на ньому небезпечно.
З наближенням весни крига стає крихкою (хоча товщина ще й зберігається). Все! Зимові розваги закінчились. Ні кроку на лід!
• Перш ніж ступити на лід, упевнись, чи міцний він.
• Кататися можна тільки в спеціально відведених для цього місцях, які контролюються дорослими. (Відкриття катка на водоймі дозволяється при товщині льоду не менше 25 см).
• Будь обережним там, де з’явилась теча, де в водойму впадають струмки.
• Недопустимо ходити по льоду: в нічний час, в незнайомих місцях.
• При переході по льоду необхідно йти один за одним на відстані 5 м. Важкі вантажі перевозять санчатами.

Якщо Ви провалилися на льоду необхідно:

Широко розкиньте руки по краях льодового пролому та утримуйтесь від занурення з головою. Дійте рішуче і не лякайтеся.

Намагайтеся не обламувати краї льоду. Поверніться назад в ту сторону звідки ви рухались і без різких рухів вибирайтесь на лід, наповзаючи грудьми і по черзі витягуючи на поверхню ноги. Головне – пристосувати своє тіло для того, щоб воно займало найбільшу площу опори.

Вибравшись із льодового пролому, відкотіться, а потім повзіть у той бік, звідки ви прийшли, і де міцність льоду вже перевірена. Незважаючи на те, що вогкість і холод змушує вас побігти і зігрітися, будьте обережні до самого берега.

НАДАННЯ ДОПОМОГИ ПОТЕРПІЛИМ НА ЛЬОДУ

Надання допомоги людині, яка провалилася під лід, − надзвичайно небезпечне заняття, потребує зібраності на виваженості у діях.

Щоб допомогти терплячому і не потерпіти самому, дотримуйтесь наступних правил:

1. Без потреби не виходьте на лід. Подумайте, чи зможете під час надання допомоги впоратись самотужки, чи краще покликати на допомогу ще кого-небудь. Якщо поряд нікого немає, то дійте продумано й обережно, щоб замість допомоги не погіршити становище.

2. Протягніть потерпілому довгу жердину, дошку, палицю від лиж, лижу, хокейну клюшку або киньте вірьовку, зв’язані паски тощо. Якщо вам все-таки необхідно вийти на лід, то ляжте на лід і повзіть по поверхні, штовхаючи рятувальний засіб перед собою або кидаючи поперед себе вірьовку чи пасок. Добре, якщо ви одягнете рятувальний жилет.

3. Будьте якомога далі від ополонки (краю крижини), протягніть потерпілому чи киньте рятувальний засіб. Якщо вірьовка чи трос закріплені на березі і не вистачає довжини, то міцно тримаючись за кінець вірьовки однією рукою, протягніть потерпілому другу руку.

4. Витягаючи потерпілого, попросіть його працювати ногами —  так буде легше витягнути його з ополонки. Коли ви його витягли, не дозволяйте йому підійматись на ноги, нехай він повзе вслід за вами до берега.

5. Після того, як витягнете потерпілого на берег у безпечне місце, викличте “швидку медичну допомогу”, надайте йому першу медичну допомогу.

СНІГОПАД

Снігопад — випадіння снігу з хмар. Снігопад з вітром — так звана верхова завірюха.

Снігопад характеризується інтенсивністю, тобто кількістю опадів у мм шару води за годину або добу. Інтенсивність слабкого снігопаду менше 0,1 мм/год, середнього 0,1—1 мм/год, сильного (густого) — більше 1 мм/год.

Число сніжинок в 1 м³ повітря при слабкому снігопаді становить менше 10, при середньому 10—100, при густому більше 100 і може досягати багатьох тисяч.

Тривалість снігопаду звичайно обернено пропорційна його інтенсивності.

При слабкому снігопаді горизонтальна видимість (якщо немає інших явищ — серпанку, туману й т.п.) становить 4—10 км, при помірному 1—3 км, при густому — менш 1000 м.

Снігопад без вітру називають спокійним снігопадом, при вітрі — верхівковою заметіллю. По швидкості падіння сніжинок говорять про: ширянні в повітрі (менше 0,1 м/с), повільному осіданні (0,1—0,3 м/с), помірній швидкості падіння (0,4—0,8 м/с) і швидкому падінні (понад 0,8 м/с).

Пухкий сніг, що падає більшими пластівцями називають «лапатим».

По вологості частинок снігопаду розрізняють сухі, вологі (прилипають до предметів) і мокрі (тануть при ударі).

Залежно від умов і характеру випадання снігу на метеостанціях виділяють кілька видів снігопаду:

• дощ зі снігом ( при позитивній температурі повітря),

• сніг з дощем ( при температурі близько 0 °C)

• обложной снігопад,

• зливовий снігопад або сніжна злива,

• сніжний шквал або сніжний заряд,

• сніг при ясному небі.

Сильні снігопади найчастіше приводить до заметів на дорогах, можуть приводити до обриву ліній електропередачі, ушкодженню будов і т.д. Сильні снігопади в горах приводять до нестійкості сніжного покриву на схилах і сходу лавин.

Замет

Замет (англ. Snowdrift) — наметена вітром кучугура снігу.

Захист від заметів (снігозахист) доріг та об’єктів виконують у такий спосіб:

1) встановленням снігових загород, які можуть бути суцільними, снігопроникними, одно- чи багаторядними; висаджуванням снігозатримних насаджень тощо.

2) спеціальні конструкції та розташування споруд, які унеможливлюють чи утруднюють снігозанесення — на високому насипі, опорах, особливої форми тощо.

3) закріплення снігу в полі, звідки він може наноситися. Снігозатримка в полі може здійснюватися висаджуванням рослин з високим стеблом, яке затримує сніг, висаджуванням снігозатримних смуг зелених насаджень (посадок), снігоущільненням, встановленням різних перешкод тощо.